Коли подаєте церковні записки, дотримуйтеся таких правил:
1. Пишіть розбірливими, великими літерами, згадуючи в одній записці не більше 10 імен. Зверху намалюйте хрест.
2. Вкажіть у записці – “За здоров’я” або “За упокій”.
3. Імена пишіть у родовому відмінку (питання “кого?”).
4. Вказуйте повне православне ім’я, навіть якщо поминаєте дітей (наприклад, не Серьожі, а Сергія, не Поліни, а Аполлінарії).
5. Перед іменами священнослужителів указуйте їхній сан, повністю або в зрозумілому скороченні (наприклад, архієп. Никона, ієрея Петра).
6. Дитина до 7 років називається немовлям, від 7 до 15 років – отроком (отроковицею).
7. Не слід писати прізвища, по батькові, звання, професії тих, кого поминаєте, та вказувати, якими родичами вони вам доводяться.
8. Проте допускається включення у записку слів: “воїна”, “ченця”, “скорботного”, “хворого”, “подорожуючого”, “ув’язненого”, “учня”, “заблудлого”.
9. Не писати: “стражденного”, “озлобленого”, “дівиці”, “удовиці”, “вагітної”.
10. У записках про спочилих відзначте “новопреставленого” (від дня смерті до виповнення 40 днів), “приснопам’ятного” (покійний, що має цього дня пам’ятні дати), «вбитого».
11. За тих, кого Церква прославила в сонмі святих (наприклад, блаженну Ксенію), молитися вже не потрібно.
У храмі на богослужінні поминають лише хрещених в Православній Церкві. На літургії можна подати записки про здоров’я і за упокій на: 1) проскомідію — першу частину літургії, коли за кожне ім’я, вказане в записці, із особливих просфор виймають частинки, які згодом із молитвою про прощення гріхів тим, кого поминають, опускають у Чашу, де вони омиваються Кров’ю Христовою; 2) єктенію — поминання привселюдно. Його зазвичай здійснює диякон. Після закінчення літургії єктенійні записки в багатьох храмах поминають повторно, на требах. Також можна подати записку на молебень або панахиду.
